Honda CR-V, тест-драйв

Як і планувалося так і сталося. Учора о 10-й годині ходив на тест-драйв автомобіля Honda CR-V. Вже звісно з вантажем досвіду, першим в моєму списку був Nissan Juke. Процедура все така ж, прийшов, дав водійське посвідчення для копіювання, заповнив анкету і поїхали. Маршрут знову ж таки маленький і становить 2-3 кілометра, малувато. Для позашляховика як на мене потрібно давати ще можливість по бездоріжжю покататись. Але вибору не було, 3 км. по асфальту, маємо що маємо. Якщо всі бажаючі будуть тестувати авто по повній програмі то згодом від нього нічого не залишиться.

Для тест-драйву попалась Honda CR-V SPORT, об’єм двигуна 2.4, повний привіт (4WD), коробка автомат і т.д. і т.п., повний опис комплектації є на сайті автосалону тому приводити його не буду, тут тільки враження, а не повноцінний огляд.

Машинка доволі простора, ніяких нарікань. Панель приладів виглядає лаконічно і скромно. Мені як любителю всіляких ІТ-технологій в автомобілі на перший погляд здалося їх малувато. Хоча це тільки на перший погляд, як я і сказав все лаконічно і на своєму місці. Є тут і клімат-контроль, і чудова акустична система, круіз-контроль, камера заднього вигляду з показником дистанції до перешкоди, HFT Bluetooth ну і всі стандартні для сучасних автомобілів «навороти». 

Завівся, поїхали… Якщо порівняти з моїми потугами тест-драйву Nissan Juke, то Honda CR-V була якось для мене більш «рідніша», подружились ми з нею від першого натискання на педаль газу. Вразив навколо спідометра, ободок який підсвічується зеленим кольором коли машина їде в економ режимі і зникає коли добре притиснути педаль газу. А ще економ режим можна увімкнути примусово.

В керуванні все легко, навіть виникли такі відчуття що я на ній вже проїхав не один десяток кілометрів. Машинка збита, дороги тримається міцно, керма слухається чудово. Не можу сказати, що машинка шустра, але в принципі для позашляховика це і не потрібно, хоча в нас же комплектації SPORT? Ну можливо, я ще щось не зрозумів. Якісь неоднозначні відчуття виникли від перемикання автомату, дуже воно відчутне, немає якоїсь плавності. Якщо взяти варіатор Nissan Juke то по відчуттям комфорту перемикання він виграє, але звісно це різні типи автоматів.

Проїхавши відведені кілометри для тест-драйву повернувся до автосалону. Там вже традиційно оглянув детальніше салон, багажний відсік і зробив декілька фото (див. нижче). Як вже і писав салон просторий, багажний відсік місткий, а якщо ще скласти задні сидіння то можна завантажити багато-багато речей для далекої подорожі, але тільки вже на двох.

В цілому автомобіль мені сподобався, правда для повсякденного використання може суттєво вдарити по кишені (звісно не для всіх) 12 літрів на сотню кілометрів по місту при наших цінах на пальне це аяяй. А от за містом, та в далекі подорожу самий раз. Тут кожен робить свої висновки.

Ну от і все, цикл тест-драйвів завершено ))), можливо з’явиться бажання  протестувати ще якісь автомобіль і тоді вже прийдеться робити вибір для його придбання. Так я би покатався ще на Mitsubishi L200.

Фото: